Точність діагностики – досягнення успіху в лікуванні

За прогнозами експертів ВООЗ, у XXI столітті патологія системи органів травлення посяде одне з провідних місць у структурі захворюваності населення світу нарівні із серцево-судинними захворюваннями. Щороку помітна чітка статистична тенденція до її зростання. Україна особливо стрімко нарощує темпи гастроентерологічної захворюваності. Вже зараз недуги шлунково-кишкового тракту у структурі поширеності всіх хвороб в Україні посідають третє місце, а в структурі загальної захворюваності – сьоме. Зрозуміло, що першочергову роль у лікуванні органів травлення відіграє якісна інструментальна діагностика. Тож діяльністю ендоскопічного кабінету наша кореспондентка цікавилася в Тернопільському обласному клінічному онкологічному диспансері.

В ендоскопічному кабінеті не лише діагностують

Лікар-ендоскопіст Олександр КУЧМІЙ

У Тернопільському обласному онкологічному диспансері лікар-ендоскопіст Олександр Кучмій працює не так довго – більше трьох років, але досвід роботи лікарем-ендоскопістом у нього понад десятиліття. Крім діагностичних процедур, він добре володіє й методиками проведення ендоскопічних хірургічних втручань.

«Проводимо ендоскопічні діагностичні обстеження. Це – гастроскопія, колоноскопія та бронхоскопія, тобто обстеження з допомогою сучасної апаратури стравоходу, шлунку, дванадцятипалої та товстої кишки, бронхів. Більшість пацієнтів до нас скеровують сімейні лікарі або ж фахівці другого рівня надання меддопомоги. За потреби беремо гістологічний матеріал для проведення патоморфологічного дослідження», – розповідає Олександр Кучмій.

Кількість людей, які приходять на профілактичні огляди до медзакладів, зокрема, й до онкологічного диспансеру, останніми роками значно зменшилася. Причина – війна, яка розкидала нині наших співвітчизників по світу, не останнім чинником є й страх почути невтішний діагноз. За словами лікаря, торік у ендоскопічний кабінет для проведення обстежень шлунково-кишкового тракту звернулися понад дві з половиною тисячі наших краян. Двом тисячам пацієнтам проведено гастроскопію, восьмистам виконано колоноскопію й двомстам – бронхоскопію. Кабінет облаштований сучасним обладнанням експертного класу – це комплекс для відео-ендоскопічних досліджень PENTAX, що забезпечує високу якість передачі зображення. Така техніка дозволяє проводити діагностику ранньої онкологічної патології та передракових змін. Це допомагає виявити хворобу на ранній стадії, коли можливо радикальне лікування. Крім того, можливе проведення більш точних, «прицільних» біопсій підозрілих ділянок слизової, виконання ендоскопічного видалення поліпів, ендоскопічної резекції слизової, проведення ендоскопічної зупинки кровотеч верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, видалення сторонніх тіл.

Більшість процедур – під медикаментозним сном

«Система з ендоскопічною спектральною візуалізацією дає нам змогу отримати зображення та визначати розмір, типи слизової оболонки, новоутворення різного генезу. Аби зменшити неприємні відчуття під час цієї процедури, більшість обстежень проводимо під медикаментозним сном, це так звана медикаментозна седація, коли пацієнт не переживає та зовсім не відчуває дискомфорту або болючості. Це дає можливість лікарю провести повноцінне обстеження, сконцентруватися на проведенні дослідження», – пояснює Олександр Кучмій.

Медсестра ендоскопічного кабінету Оксана МЕДВІДЬ

Маршрут пацієнта в ендоскопічному підрозділі онкологічного диспансеру розпочинається з кабінету, в якому лікар знайомиться та спілкується з пацієнтом, збирає скарги, анамнез, клінічні дані, проводить об’єктивне обстеження. Наступними є кабінети, в яких, власне, й відбувається саме обстеження – колоноскопія, гастроскопія чи бронхоскопія. Окреме приміщення відвели на проведення малоінвазивних оперативних втручань. Їх тут виконують як під місцевою анестезією, так і під медикаментозним сном. Видаляють доброякісні поліпоподібні утвори, проводять зупинки кровотечі, вилучають сторонні тіла із стравоходу, шлунка та товстого кишківника. На рік тут проводять загалом понад 150 поліпектомій.

Багатьох пацієнтів цікавить, що ж таке колоноскопія й гастроскопія та навіщо їх проводять. Колоноскопія – це метод, який дає змогу визначити стан слизової оболонки прямої, товстої кишки за допомогою колоноскопа. Колоноскопія може показати або підтвердити відсутність набряків, поліпів, виразок, запалення, подразнення, ушкодження, перфорації слизових оболонок, анатомічних аномалій, доброякісних і злоякісних пухлин прямої та товстої кишки, а також частини термінального відділу тонкої кишки. Колоноскопія – це метод, який використовують для скринінгу поліпів і раку товстої кишки. Скринінг дозволяє перевірити кишківник на наявність захворювань, які можуть перебігати у безсимптомній формі. Плановий скринінг кишківника на пухлини проводять після 40 років. Показаннями для колоноскопії є кровотечі з прямої кишки чи патологічні виділення, біль у животі в проєкції товстої кишки, анемія, запальні захворювання кишківника, закрепи, діареї, нетримання калу, втрата ваги, наявність родичів з раковими захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту та інші.

Гастроскопія, за словами Олександра Кучмія, передбачає використання тонкої гнучкої трубки (ендоскопа) для огляду верхніх відділів травного тракту. Лікар вводить трубку через рот і вона проходить стравоходом, потім у шлунок і першу частину тонкої (дванадцятипалої) кишки, щоб оглянути ці ділянки. Ендоскоп містить світловий потік та відеокамеру, яка передає зображення на монітор у збільшенні, де їх може побачити лікар. Гастроскопію зазвичай проводять для дослідження таких симптомів, як розлад травлення, нудота або утруднення ковтання. Це дослідження може показати, чи є запалення, виразка, поліп або інший утвір. В ендоскопічному кабінеті обласного онкологічного диспансеру гастроскопію проводять для лікування таких захворювань, як кровоточиві виразки, для розширення вузького стравоходу (відомого як дилатація), видалення стороннього тіла. Лікарі беруть зразки тканин (біопсію) за потреби й можуть видалити поліпи. Гастроскопія дозволяє детально обстежити стан верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Це необхідно за гастриту, дуоденіту (запалення дванадцятипалої кишки), езофагіту (запалення слизової стравоходу), виразки шлунку або дванадцятипалої кишки, за підозри на пухлини або кровотечу з цих органів. Гастроскопія є абсолютно безпечною процедурою, наголошує лікар, протипоказання – це інфаркт, нещодавно перенесений інсульт, загострення бронхіальної астми. Біль у шлунку не є протипоказанням, а радше навпаки – приводом звернутися для проведення гастроскопії. Планову гастроскопію проводять пацієнтам після 50 років.

«Пацієнти мають знати, що згідно з даними Національного канцер-реєстру України найпоширенішими онкологічними захворюваннями, особливо серед чоловіків, є рак товстої та прямої кишки, шлунку – каже лікар-ендоскопіст Олександр Кучмій. – Наші ж люди звикли звертатися за допомогою, коли вже не має сили терпіти біль. За кордоном – ситуація інша: відповідно до страхового полісу, людина, болить її щось чи ні, зобов’язана двічі на рік проходити медичний огляд. І ендоскопія теж у переліку обов’язкових обстежень. Завдяки таким скринінговим програмам і вдається діагностувати новоутворення на ранніх стадіях. Сподіваємося, й у нас це стане повсякденною практикою».

КОМЕНТАР

Леонід ШКРОБОТ, генеральний директор Тернопільського обласного онкологічного диспансеру, заслужений лікар України:

– Щодо раннього виявлення патології шлунково-кишкового тракту, та й загалом інших онкологічних недуг, то ми великі сподівання покладаємо на сімейну медицину. Позаяк лікарі першого контакту й є найближчими до пацієнта, і саме вони першими повинні проявити онконастороженість, беручи до уваги тривожні симптоми. А відтак дати скерування на скринінгове обстеження у спеціалізований медичний заклад. Наш диспансер законтрактований за багатьма пакетами, необхідними для надання якісної меддопомоги. Ендоскопічні діагностичні обстеження входять до пріоритетного пакету надання медичних послуг і це означає, що для пацієнта вони безоплатні. Єдине, що необхідно – скерування від сімейного лікаря. Отож варто скористатися. Програма медичних гарантій забезпечує ранню діагностику онкологічних хвороб, що збільшує шанси успішного лікування.

Лариса ЛУКАЩУК